Гонорея: збудник, шляхи передачі, клініка, ускладнення, діагностика, лікування, профілактика. Екстрагенітальна гонорея. ВІЛ-інфекція: дерматологічні аспекти.

Збудник гонореї — гонокок — посилено розмножується, спричиняє її запалення, яке супроводиться набряком і сильним виділенням гною. Ушкоджені місця слизової оболонки починають дуже різати і пекти, на них виникають ерозії. Хвороба ускладнюється порушенням відтікання сечі. У крові гонокок швидко гине, тому на відміну від сифілісу, гонорейна інфекція звичайно має місцевий характер. В ослаблених людей із зниженим імунітетом гонокок може поширюватись по всьому організму, уражаючи суглоби, серцевий м'яз, навколосерцеву сумку. Гонокок виділяє отруту, і через це, крім місцевих уражень, у хворого спостерігається слабкість, втрата апетиту, головний біль.

Визначити гонорею можна за інтенсивним виділенням гною із сечовивідного каналу, сильною різзю і печінням при сечовиділенні, болісними позивами на сечовиділен ... Читать дальше »

При том разнообразии антибактериальных препаратов, которые рекомендованы для лечения неосложненной хламидийной инфекции, а в списке таких лекарственных средств фигурируют антибиотики тетрациклинового ряда, макролиды, азитромицин или офлоксацин, врач всегда стоит перед выбором, какой препарат назначить.
Если представить идеальные показатели, которыми следует руководствоваться при выборе антибиотика при лечении хламидийной инфекции, то их можно сформулировать следующим образом (J. Clarke, 2001):
• не менее чем 95% микробиологическая эффективность;
• эффективность как при наличии симптомов, так и при бессимптомном течении;
• безопасность, включая возможность применения у беременных;
• простота в употреблении (желательно однократно);
• минимум влияния на стиль жизни пациента;
• минимальное число побочных реакций;
• экономическая эффективность (низкая цена);
• вероятность случайного пропуска приема лекарства;
• способность препарата ... Читать дальше »